18. Зимовий притулок

Покинутий притулок у горах
Навідав знову лютої зими -
Покинутий притулок у горах
Заслали хуги білі килими.
Стоїть маленька хижка, вся в льоду…
Та я вогонь під снігом розкладу.

А полум’я - мов маки навесні -
Ті, що цвіли серед пахучих трав.
А полум’я - мов маки навесні,
Що я в полях колись для тебе рвав,-
Мов той червоний маковий вінок,
Що надівала ти його в танок.

А полум’я - немов підступний звір,
Над беззахисним серцем нависа.
А полум’я - немов підступний звір,
Оманлива мені його краса!
Вона збудила спомини про ту,
Що не прийде в цю білу німоту.

Вересень 1995


Рецензии