5. Човен
А я одним живу.
До Острова Духмяних Трав
На човні допливу.
Там променяться солов’їв
Високі голоси,
Джмелів здіймаються рої
Від помаху коси.
М’якими травами встелю
Свій човен із сосни,
Глибокі глечики наллю
Я медом запашним.
Вернуся ще до темноти,
У дім пустий зайду …
Хоч знов мене покинув ти,
Та я тебе знайду.
Вінками свіжої трави
Я вистелю поріг,
Складу їх вище голови -
Щоб ти піти не зміг.
Серпень 1995
Свидетельство о публикации №118040201057
печальной любви, как они прекрасно и логично
звучат,потому что, видимо, написаны на родном языке!
Надечка,спасибо! http://stihi.ru/2018/05/07/4603
Натали Мишарина 22.02.2023 08:54 Заявить о нарушении
Это стихотворение я уже раньше читала и написала к нему рецензию.
Почитаю по ссылкам другие.
Надия Медведовская 22.02.2023 09:04 Заявить о нарушении