Я бачу, ти до гір не звик
І мабуть, заблукав.
Спинись, самотній мандрівник,
Це ж вечір вже настав.
Куди ти підеш сам вночі,
Забув про урвищ дим?
Не хочеш говорить - мовчи,
Та гостем будь моїм.
Чим на холодній спать землі
У заростях хвощу,
Переночуєш у теплі,
І чаєм пригощу.
І звідки взявся ти такий,
Напевне, звіддалік?
Якийсь похмурий і шорсткий,
Чудний ти чоловік!
У нас такий прегарний край,
А ти спішиш - куди?
А втім, заходь, не забувай,
Радітиму завжди.
Серпень 1995
3. Вона
© Copyright: Надия Медведовская, 2018
Свидетельство о публикации №118040201048
Свидетельство о публикации №118040201048
Рецензии
хозяин добрый - мир Любви
ведь знает таины он ночи
не пустит путника он в ночь
пробудит утром чтобы шёл...
благодари дитя Христа
не зря сказала ты слова...из этих строк
Слава-Блудный Сын 20.05.2018 18:08 • Заявить о нарушении
ведь знает таины он ночи
не пустит путника он в ночь
пробудит утром чтобы шёл...
благодари дитя Христа
не зря сказала ты слова...из этих строк
Слава-Блудный Сын 20.05.2018 18:08 • Заявить о нарушении