Милуюсь вами в профіль і анфас,
вивчаю тонкі риси на портреті.
По-батькові не величаю вас,
ім’я тримаю поки що в секреті.
Ми вдвох на відстані і ми на «ви»,
але душа летить до вас щоразу.
Тріпоче в серці невідомий вир,
тримає з усіх сил єдину фразу.
Я думкою ніскільки не грішу,
не спричиню і краплі плутанини.
Вам, особисто, вірші не пишу,
але про вас я думаю щоднини.
Ізнов метуть на теренах сніги,
біліє простір аж до небокраю.
Для віршів я шукаю в вас снаги,
і потай в збірку лірики збираю.
http://www.stihi.ru/2018/04/01/5367 переклад тут
Ми вдвох на вiдстанi i ми на ви
© Copyright: На Манжетах Вишиванки, 2018
Свидетельство о публикации №118033107042
Свидетельство о публикации №118033107042
Рецензии
Вот так я перевела:
http://www.stihi.ru/2018/04/01/5367
По-моему, близко к тексту, кроме "ковыля". Стихотворение очень понравилось. Гарний вiрш.
С уважением,
Ольга
Ольга Кайдалова 01.04.2018 12:53 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2018/04/01/5367
По-моему, близко к тексту, кроме "ковыля". Стихотворение очень понравилось. Гарний вiрш.
С уважением,
Ольга
Ольга Кайдалова 01.04.2018 12:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.