груша
Потяги-станції-рейки - у крадене літо...
(...в щастя печальне. Тривалістю - сорок годин...)
В Сонця - підозра на Осінь і Танець святого Вітта
в мокрих дерев... а на груші медовій син
цями на тілі - жовті сліди падіння...
грушопадіння. Дощопадіння. Грім.
Пахнуть вокзали розлуками - так осінньо.
синьо - печаллю...і грушами ще окрім...
гріхопадіння...
...крадене літо...
грушу солодку їм
Груша
Рельсы-пути-поезда: уворовано лето -
грустное счастье, чья жизнь только - сорок часов.
Диагностируют Осень у Солнца.Где-то
падают груши. Дожди. Аромат медов.
Пляской Святого Витта больны деревья,
Краденым счастьем - душа... Ведь из вечных тем-
грехопадение. Сорок часов забвения.
Встреча... Разлука...
И вкус на губах - грушевого
варенья.
Хоть...
я на диете -
и грушу нельзя совсем...)
Груша
© Copyright: Невредно Мечтать, 2018
Свидетельство о публикации №118032901841
Свидетельство о публикации №118032901841
Рецензии