Два береги...

Є два світи, то небо і земля,
Приходимо в один шукати інший,
Народжується в світ цей немовля,
І може вирости й обрати ліпший.

Два береги, то різних два життя,
Між ними прірва в вічність глибиною,
Місток -  до Бога щире каяття -
Веде у світ небесного покою! 

Той берег, де Христа в серцях нема,
Під владою знаходиться у смерті,
Душа в пітьмі  гріха - сліпа, німа,
А плоть там хтивості приносить жертву.

А інший берег, де Христос Владар,
То світ без меж в далекім небокраї,
Там щастя вічне - благодаті дар,
І смерті туга серце в нім не крає!

Збігає час, чи вибір вже зробив,
Чи може крок, й падіння в прірву пекла,
Або ж чекаєш з неба гніву злив!...   
Й втомила з хіттю боротьба запекла!

Господь у Церкві всіх Своїх чека, 
Щоб обійняти вічною любов'ю. 
І душу, від гріха яка тіка,
Веде Він до Едему за Собою!


Рецензии