Сьогодні усе інакше -
І люди, й повітря, блиск в очах...
Змінилося все на краще,
Неначе поїхав в мене дах!
Лиш з потягу на вокзалі
Побачив бескрайню неба блакить -
Відкрилися нові грані,
І закохався я в одну мить!
А старовинні храми
Вітають дзвоном сонця схід.
Між усіма вітрами
Розтоплюють в серцях наших лід.
Усюди усміхнені люди,
Похмурих нема ніде очей,
Так хочется знов відчути
Усю казковість днів та ночей!
Нехай ідуть дощі -
Так тепло на душі...
У серці назавжди
Залишились сліди...
Квітучі аллеї заведуть мене в полон,
Відіб'ють в сумного повсякдення.
Затишні будиночки всміхаються з вікон -
Навколо місто натхнення!
Старенька бруківка заведе мене туди,
Де місто ховає своє серце...
Його я побачив, і відтоді назавжди
Я маю натхнення джерельце!
М сто натхнення
© Copyright: Алексей Бакуменко, 2018
Свидетельство о публикации №118032708083
Свидетельство о публикации №118032708083
Рецензии