На прощание сердится зима. Перевод
снегом сыплет на март.
Ей бы вдаль убежать,
а она – всё играть.
Не пускает весну,
обижает красну.
Ручейки не журчат
и подснежники спят.
Им пора расцвести.
А зима - всё мести
и морозом кусать,
чтоб своё доказать.
Злится, сердится. Но
уходить всё равно
ей придётся. Закон.
Марш весне дарит он.
26.03.18 г.
На прощання сердиться зима
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783726
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Розгулялася зима
В березневу пору,
Сніг біленький підійма
Все вгору та вгору.
І не думає тікать,
Весну не пускає,
Та й струмочки не дзюрчать,
Пролісків немає,
Котрим треба вже цвісти,
Усміхатись сонцю,
А зима усе мести
Та морозить хоче.
На прощання це вона
Сердиться й лютує.
Скоро вже прийде весна
Й тепло подарує.
22.03.18 г.
Свидетельство о публикации №118032609513