Крига скресне

Серед волі, серед волі
Бузувіри знов повстали
Серед волі зла недоля
Мою волю знову вкрала.

Гомоніли, гомоніли
Пробазікали що було
Знов у серце кіл забили
Кіл забили та забули

Та розквітне дерев’яха
Буйним квіттям без розпуки
Та позбудемось ми страху
Розкуємо скуті руки

Та, ще може ланцюги
Перекути б нам у зброю
Обірвати батоги
Час вставати вже до бою.

Але знову розбрат в хаті
Хто до янкелів… в росію
Та шматують рідну матір
Та поля на попіл сіють

Крадуть, крадуть, щоб вам згасло
Сонце з Місяцем у небі
Гомоніють, що завчасно
Прилетіла воля-лебідь

Що зима зимує в душах
Волелюбної сторожі
Скресне крига та порушить
КайданИ та огорожу.


Рецензии