Слова, як годинник, розбуджують вмить.
Обличчям цікавим відкриють нам світ,
Чуттєвий, пронизливий він, загадковий.
Відчуємо потяг не випадковий:
Словами, в пізнанні, та з відгуком літ
Стосунки шліфуємо – розум не спить.
Слова – вони стислі бувають, гіркі.
Спілкуємось мляво або залюбки.
В словесні баталії йдуть юнаки.
Словами грайливо шепочуть жінки.
Слова – міць і зброя, наш друг, помічник.
Згуртуємось разом – і кожен так звик
В словах порятунок і відгук знайти.
Буває, що кличуть інтриги плести, -
Тоді аж занадто бувають бридкі.
А ще полюбляють ставати в рядки.
У прозі, поезії значно зростуть.
До рівня колись світового дійдуть!
Слова – наша гордість, біль і страждання.
Дають нам відчути і хвилювання.
…Це краще, що є - подарунок від БОГА!
Терниста, зіркова, словесна дорога!
26.03.2018
Словесна дорога
© Copyright: Виктория 75, 2018
Свидетельство о публикации №118032610823
Свидетельство о публикации №118032610823
Рецензии