Ой, що за мода то пішла,
Хочуть усі похизуватись.
Такі моделі віднайшла,
Не знаєш, як це буде й зватись.
Дивись, проходить молодик,
Одівсь немов би до спортзалу.
Ті штанці стягнуті впритик,
В облипку майка, все замалу.
І гордо він пересуває
По місту вулицях широких,
Та лиш увагу привертає
Собі подібних, недалеких.
Дівча долає перехід,
Та запитання лише стали.
Ті джинси порвані як слід,
Чи то собаки її гнали.
Футболка також замала,
Спину й пупок видно здалека.
Немов другу не віднайшла,
Вдягти у місто, недалека.
Багато різного дива,
Теперішня дарує мода.
То голопупенкам права,
І в дрантях якось ходять гордо.
Але те знаємо здавна,
Що мода рухає торгівлі.
І тратяться усі сповна
На зайві речі й непотрібні.
То може ліпше нам усім
Вдягати те щоб пасувало.
Та око радувало всім
І кращий настрій навертало.
Мода
© Copyright: Юра Прокопенко, 2018
Свидетельство о публикации №118032506103
Свидетельство о публикации №118032506103
Рецензии