Розчарування

Змиває дощ з стежини всі сліди
Залишені жіночою ногою,
Вона пішла від тебе назавжди
З піднятою угору головою.

Залишила волося ніжний дим
І сум в очах, що бризне ось сльозою.
Прощальний ранок видався гірким
І потягнув такі ж вже за собою.

Розчарування - в тому вся вина,
Вона шукала ніжності людської ,
Отримала гіркущого вина,
Розбавленого сірою водою.

Пішла. Лишилась пуска у душі,
І хоч сміється сонечко зухвало,
Складає дощ краплинкою вірші
Про те, що вас сьогодні роз'єднало.

Змиває дощ з стежини всі сліди
Залишені жіночою ногою.
Поклич, з очей сльозу її утри,
Зустрінещ погляд сповнений весною.

.


Рецензии
Чудові вірші. Щиро дякую.

Вера Бондаренко-Михайлова   24.03.2018 22:20     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.