Летят к нам гости с океана. Лидия Скрипка

Летять до нас бажанi гостi

Чи врозсип, чи то рівним клином,
Із криком жалібним глухим,
Летять, спішать до України,
Додому з вирію птахи.

Стрічає рідних непогода,
Кругом сніги, одні сніги.
В скорботі матінка природа,
В льоди закуті береги.

Хоч і сердегам вже відомо,
Що жде на той чи інший клин.
І все одно спішать додому,
Під кволе і тривке курли.

Збудив той крик мене о шостій,
Вернув до дійсності зі сну.
Летять до нас бажані гості
 Несуть на крилах нам весну.
19.03.2018
-------------------------------
«Летят к нам гости с океана » Лидия Скрипка

То ль вроссыпь, то ли ровным клином,
То с криком жалобным домой
Летят, спешат на Украину
С югов далёких птицы вновь.

Родных встречает непогода,
Кругом снега, одни снега.
В печали матушка-природа,
Одеты в лёд все берега.

Хотя беднягам и известно,
Что ждёт на Родине весной,
Но всё равно летят всеместно
С курлыканьем они домой.

Их крик меня будил так рано,
Вернул в действительность из сна.
Летят к нам гости с океана,
На крыльях их летит весна. (20.03.2018)