Подснежник поклонится нежно весне. Лидия Скрипка

"Пролiсок нiжно всмiхнеться веснi"

Замерзли і зорі, і простір, і вітер…
І навіть приходять незатишні сни.
Ще будуть і трави, і листя, і квіти,
А доки холодне блукання весни.

Потухлі і небо, і сонце, і вікна…
І скільки ще скніти отак нам, хто зна.
Але ж і настирна, і всюди проникна,
Тож землю зігріти зуміє весна.

Розтане і серце, і смуток, і крига…
А промені випалять злежаний сніг.
І згине змагання, і щезне інтрига,
І пролісок ніжно всміхнеться весні.
15.03.2018
-------------------------------
«Подснежник поклонится нежно весне» Лидия Скрипка

Замёрзли и звёзды, и дали, и ветер…
И даже приходят замёрзшие сны.
Да, будут и травы, и листья на свете,
Пока же – холодные встречи весны.

Потухло и небо, и солнце, и окна…
И сколько ещё нам дрожать? Кто бы знал!
Но всё же настырная, талым промокла,
Сумеет согреть нашу землю весна.

Растает и сердце, и грусть не воскреснет…
И лучик растопит слежавшийся снег.
И сгинут все ссоры, интрига исчезнет,
Подснежник поклонится нежно весне. (20.03.2018)