Коли приходиш до зiрок...

Коли приходиш до зірок
І дивишся собі на небо,
Ти пам'ятай, що ми удвох,
А більшого мені й не треба...

Ти пам'ятай, що є тепло,
Воно в рядках, душі і серці,
У всесвіті вже все було,
Такі як ми  будемо перші...

Бо ми з тобою незвичайні,
Таких не буде на землі,
Слова находимо в мовчанні
Та промінь сонця у імлі...

Наш мир неначе сатаніє,
Ламає долі всі війна,
Ніхто й себе не розуміє,
А Ненька наче чужина...

Але на небі, там на небі,
Наш Місяць човником пливе,
Кохання наше ще в потребі,
Воно в тобі й в мені живе...

Бо ми з тобою незвичайні,
Таких не буде на землі,
Слова находимо в мовчанні
Та промінь сонця у імлі...


  П.В.М.      19.03.2018г.


Рецензии
Владимир. Мне нравится, как вы пишите на украинском языке... Пишите побольше...

Анна Маковецкая   04.05.2018 13:10     Заявить о нарушении
Добрый день, Анна!!!
Обычно вдохновение приходит в виде двух строк, язык не я выбираю, они оба мне родные...
Спасибо!!!
Всего самого, самого!!!
С теплом и уважением,

Владимир Прохода   07.05.2018 15:23   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.