Щось менi говорити не йди
Вже не сяють, вогнем її очі
Та й того, що було не буди,
Раз вона не дзвонить, то не хоче
Не бажає гуляти вночі
Як колись від заходу до ранку
Як не клич ти її, не кричи,
Не заліжешь в душі ти їй ранку,
Що залишив колись, непріняв
Почуття її, руки на плечах,
Променистість весняного дня
На свічки промінявши, до речі
Свидетельство о публикации №118031808086