Живе одна людина

Живе собі одна людина,
Розмотує клубок життя,
Який звива із серпантину
В стежину щастя і добра.

Роки летять,немов на крилах,
І нас навідують щораз,
Гойдають сумніви на милях...
Хвилюють душу,і не раз.

А за плечима-світла пам'ять:
Кохання,радість і любов...
Веселі миті сподівання
У молодість вертають знов.

В його віршах-зерно надії,
На дотик-першоцвіт весни.
Ясні і нездійсненні мрії-
Бо не повернуться вони.

В його душі-веселка мрії,
Художні нариси життя.
Достиглі,сповнені надії
На кращу повінь майбуття.

Поет ,художник і людина-
Ви гордість нашого буття!
Талант,в якому так невпинно
Переплелися два крила.

Здоров'я вам,і довголіття!
Нести свій хрест через роки.
Даруйте плід життя,як віття,
Як парость ніжної лози.

Проходить час. Літа,мов коні
Біжать невідомо у даль.
А щастя жде на підвіконні
Надію,що жене печаль.

Пишіть,творіть,бо ви-людина,
Невтомна іскорка тепла.
І жде ця вірність лебедина
Надії щастя і добра!