А на порозi бiля хати...

А на порозі біля хати
Маленький хлопчик бачив світ,
Весну щасливий був вдихати,
У ніг скрутився сірий кіт,

Його товариш по пригодам,
Гроза проклятих горобців,
Що нишпорять по всім городам,
А ще ласунчик він млинців

Які пече, що ранку, мама
І пригощає іх обох,
Коли у домі є сметана,
Кота за шкірку несуть в льох.

Але й йому перепадає,
Та це із хлопцем їх секрет,
Бо той навмисно залишає,
Щоб віднести у очерет,

Що за городом, уздовж річки,
Там розташований їх штаб,
Там ще віночки для Марічки,
Які сплітає із кульбаб...

Вона сусідів менша донька,
Що оченята, як зірки,
Такі ж стежинки на долоньках
І любить хлопцеві казки.

Він їх складає і віршує,
Про необмежений цей світ
Іще багато, що відчує,
Продовжить свій славетний рід.



  П.В.М.     18.03.2018г.


Рецензии
гарний віршик!

Наталья Сопова -Хижняк   27.05.2018 22:11     Заявить о нарушении
Щиро дякую, Вам!!!
Хай щастить!!!
З теплом,

Владимир Прохода   29.05.2018 10:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.