Просто хочу жити... Людмила Юферова
Оригінал:
Зима сміється люта і бліда,
Хурделить сніг із небових проломин,
В димар запеклий холод загляда,
А в мене димом захлинувся комин.
Морозу розігрався апетит,
На підвіконні замерзають квіти,
Бо дрова – розкіш, дрова – дефіцит,
Нема де в хаті душечку зігріти.
Та що там душу – руки аж тремтять!
Ховаю під старезну куртку кішку,
Закутались у ковдру – благодать!
Удвох нестрашно і тепліше трішки.
Ще телевізор дещо розігрів:
Новини йдуть – не вистачає нервів!
Аж трусимось і лаємо царів
І ненажер бандитів-мільйонерів.
Зима для мене – ціла низка криз,
І на душі – печально і сердито!
А завтра знов піду шукати хмиз,
Бо хочу жити! Просто хочу жити!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Зима смеётся, бледная карга.
Завьюжил снег из облачных проломов.
И дымоход окутали снега.
Камин мой захлебнулся дымом в доме.
Мороз так разыграл свой аппетит,
Цветы замёрзли дружно и без реплик.
Дрова же роскошь, это дефицит,
И негде в хате душечку согреть мне.
Да что там душу – и рукам дрожать!
Под куртку старую упрячу кошку.
В ковёр закутались – вот благодать!
Вдвоём не страшно и теплей немножко.
И телевизор, вроде, разогрел:
На новости каких же хватит нервов?!
Трясёмся и ругаем всех царей,
Бандитов заодно, миллионеров…
Зима похожа только на беду,
И на душе – печально и сердито…
А завтра хворост вновь искать пойду:
Я жить хочу!.. Желаю просто жить я!
Свидетельство о публикации №118031700965