В полинність вірую червоного вина,
день вересневий - літнього коротше,
я вірю в Могилеві буде після осені весна,
і що на зміну дням приходять ночі.
Вітрам я вірю тим, що зараз сплять,
я вірю бринзу-меду скуштував нівроку,
в житті єднають речі нас і можуть розділять,
що через них нам гірше рік від року.
Куди піду, спитаєш долю в мене ти,
і заночую у базарі, не в чужій долоні?
Можливість як в'юнку від тину відповзти?
Чи легко мені з грядки відкотитись дині?
Навіс листви в пітьмі щось шелестить,
печаль в пронизливих очах господніх, -
намет небесний височіє і бринить,
і не вином я п'яний уночі сьогодні.
Вiрую
© Copyright: Петр Скорук, 2018
Свидетельство о публикации №118031705018
Свидетельство о публикации №118031705018
Рецензии