Своей счастливой радуясь судьбе...
Кружилась ты под музыку и пенье,
Среди друзей, в их праздничной гурьбе.
А где-то далеко, в уединенье,
Я горячо молилися о тебе
И плакал от любви, склонив колени...
В глаза другому, радостно смеясь,
Смотрела ты с любовью бесконечной.
Восторг чужой, как гром, меня потряс
И сердце растерзал бесчеловечно...
В кромешной тьме твоих сиянье глаз -
Вот казнь моя, вот ада пламень вечный...
Свидетельство о публикации №118031602457
Ви — ПОЕТ від Бога! Напевне, краще інших знаєте долі ПОЕТІВ — усі вони нелегкі, бо сповнені жагучим болем — невгамовною спрагою кохання! Бо тільки ЛЮБОВ і є тою Музою, яка окриляє і надихає на створення ШЕДЕВРІВ!
Ваші поезії настільки досконалі, що адресовані кожному! Дякую щиро, від душі! Прийміть мій скромний експромт:
В своїй поезії, Іване,
Ти Музу Творчості знайшов:
ЯтрИть душі відкрита рана,
Що називається ЛЮБОВ.
Від неї солодко і гірко,
Від неї ліків не знайти!
Кохана жінка — ніби зірка,
Очей не можеш відвести.
Поетові горіти треба -
Болить, пече вогонь в душі...
Знай: та любов прийшла із Неба,
Щоб переплавитись в вірші...
У щирому захопленні від ваших поезій,
Людмила Киреева-Силенко 16.03.2018 15:25 Заявить о нарушении