Десь в гаю
Наче мій коханий та й мене позвав.
Співав соловейко, тьохкав у гаю,
Розтривожив вранці душу він мою.
Чому мій коханий та й не прилітає,
Чому до серденька та й не пригортає?
Чому полетів він та й без вороття,
Чому залишив мене та й без каяття?
Побігла я боса по сивій росі,
Звала свого милого вранці на зорі,
Плакала та звала, ніде не знайшла,
Поки на травиці висохла роса.
Замовк соловейко в зеленім гаю,
Закувала зозуленька про долю мою:
- Відпусти коханого, серденько не край,
Сама саминою вік свій доживай…
Свидетельство о публикации №118031504140
Тамара Миронова 01.12.2018 16:04 Заявить о нарушении