Краплi на склi

...вітер ледь торкнувся цього світу!..
Не журися, все колись мине.
Висохне земля, зів’януть квіти...
Білий птах востаннє промайне...
На стежках, що вели до світанку,
промінь Сонця викарбує крик
ледь живої долі-полонянки,
до якої з сутінками звик.
І в містах, що викохані цвітом,
дощ-пліткар хмаринки дожене...
...вітер ледь торкнувся цього світу!..
Не журися, все колись мине.


Рецензии