Мене лякає, що не вистачить терпіння,
Аби боротися за тебе, моя мила.
Що я оговтатись не зможу від падіння,
Що вітер не наповнить знов вітрила.
Мене лякає, що без тебе міг я жити,
Що бачити когось захочу вранці.
Не уявляв, що можу сильно так любити,
Що буду радий чиїсь кожній забаганці.
Мене лякає, що ти можеш уявити,
Як це освідчення невдале прочитаєш.
Не знаю я, за що мене любити.
І сподіваюся, що ти хоча б це знаєш.
Мене багато, що лякає в цьому світі,
Але я впевнений в одному - Доля ти.
В лихі часи твоя чарівність мені світить,
Мене назавжди забирає в темноти.
Сповiдь
© Copyright: Андрей Криворучко, 2018
Свидетельство о публикации №118031309301
Свидетельство о публикации №118031309301
Рецензии