Я б хот в написати роман
І тобі присвятити його.
А ти кинеш мені: “Графоман!”
І можливо, я вартий того.
Я б хотів малювати тебе…
Ти казала - навчитися можна.
Я спитав, чи навчиш ти мене,
А у відповідь: “Ні, не спроможна”.
Міг би скласти тобі я сонета,
Як Шекспір, у коханні зізнатись.
Але вбила в мені ти поета,
Лиш сказавши: “Куди тобі гнатись...”
Проте знаю в житті лиш єдине -
Хочу бути з тобою я, рідна.
Бо не має у світі людини,
Що була б мені так необхідна.
Свидетельство о публикации №118031309248