Там у полі стояла тополя.
Довго з вітром вона розмовляла,
Що тяжка їй судилася доля,
Бо на старість самотньою стала.
А колись ріс тут дуб зелененький
І годинами з ним розмовляли,
Бо обоє були молоденькі
Й один одному душі ввіряли.
Та комусь знадобилось деревце,
Щоб стояло воно біля двору,
А тополя бажає всім серцем
Відновити їх теплу розмову…
Там у полі стояла тополя.
Тільки з вітром вона розмовляла,
Що тяжка їй судилася доля,
Бо на старість самотньою стала.
Там у поли
© Copyright: Вера Кириченко, 2018
Свидетельство о публикации №118031308983
Свидетельство о публикации №118031308983
Рецензии
Вот так и в жизни, когда женщина остаётся одна, чувствуя одинокой без смысла жизни.
Обнимаю, Вера
Вера Кириченко 25.03.2021 09:02 Заявить о нарушении
Обнимаю, Вера
Вера Кириченко 25.03.2021 09:02 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.