Над рiчкою... Ярослав Чорногуз

Де пойма* Сниводи чарівна –
Бринить легенький вітерець.
Доносить гук бадьорий півня
Через городи навпростець.

І вторять півневі неначе –
Заливисто ізвіддаля –
Веселі вигуки юначі…
Од снігу звільнена земля

Випростує траву прим`яту,
Мов прокидається од сну.
І птаство радісно співати
Береться пісню голосну.

Об лід вода текуча дзенька
І – ледь помітно навкруги –
Тремтливі хвилечки легенькі
Навислі злизують сніги.

Та у затоці ще добряче
На берег крига налягла.
А на вербі – як чорний м`ячик –
Кущиста звисла омела.

На холод вітер ще багатий –
Зима відлуння нам несе.
Коли вже буде зігрівати
Весняне сонечко це все?!

*Пойма – русло.
© Ярослав Чорногуз
с. Іванів, Вінниччина.
Аватар Автора оригіналу


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Где русло Сниводы картинно,
Перебивая звоны рос,
Доносит ветер петушиный
Зов – огородами насквозь.

И вторят петуху как будто
Заливисто луга, поля –
Частушки, юмор каламбуров…
От снега вольная земля

Примятую траву расправит,
Освобождаясь ото сна.
И птичье царство миром правит,
Заполнив песнями сполна.

О лёд вода звенит стекая
И – чуть заметно, так, слегка –
Весенней неге потакая,
Решила слизывать снега.

Ну, а в затоке – там иначе:
На берег льдина налегла.
На вербе же, как чёрный мячик,
Кустисто виснет омела'.

На холод ветер щедро веет –
Зима нам эхо донесёт.
Когда же всё это согреет
Весенний солнца хоровод?!

*ВПЕЧАТЫВАЮ ОТКЛИК ЯРОСЛАВА, ибо на "Стихи.ру" Автора оригинала нет, увы..((

Світлано, дуже вдячний, так швидко і професійно переклали, що тут воістину без Божої допомоги, оцього невловимого, російською мовою кажучи, "наития" не обійшлось. Так гарно і світло, а саме головне - природньо російською зроблено, ніби квітку пересаджено з питомо українського грунту в питомо російський. Радий, що Вашим прихильникам подобаються обидва вірші - і оригінал і переклад. Певно, ми з Вами - "родственные души" - "світлячки поетичні". Натхнення Вам невичерпного, весни в серці!))))

(при необходимости переведу на русский!:)))с благодарностью за отклик, я)