Тарасу Шевченко
Тарасе, дзвоне наш, твоя нелегка доля
Долала мужністю і біди і гріхи.
В відвертості твоїй ти не боявсь нікого,
І правдою палив всю нечисть навкруги.
Крізь серце пропускав чужу біду і долю,
Ти чув і бачив все. Вони в тобі жили.
І в творах розкривав недоліки і горе
Скорботної, безжальної пори.
Любив! Писав свій край. Гарячою душою
Ти вболівав за землю- матінку свою,
І вірив у добро, її щасливу долю,
Для цього жив, творив , всім ворогам назло.
Твоя поезія і проза – невмирущі.
Їх знають в нашій і далекій стороні,
Живе в них віра і любов цілюща,
Бажання щастя і добра понад усе.
Тарасе, дзвоне наш, Твій голос не замовкне.
Бо всі твої думки живуть, й болять у нас.
І хоч не з нами ти, але зв’язок між нами,
Небачено існує, при згадках, кожний раз.
Свидетельство о публикации №118031205954
Да, действительно, все богоборческие и националистические идеи Тараса Шевченко живут, болят и до сих пор терзают Украину...
Пора определиться, что для нас дороже:
Поэта красное словцо иль правда божья?
Олег Скобелев 23.07.2018 09:54 Заявить о нарушении