Я твої темно-карі очі
не забуду ніколи, повір,
Вони сняться мені щоночі
посміхаючись, що є сил.
І щоразу мене вражають
теплотою своєю, немов
знову й знову все повертають,
ревно кличуть нашу любов.
Чи насправді було щось,
Чи мрії розблукалися десь наяву,
Ти скажи мені, чи можливо
тим, що зрадили, мовить: "Люблю?"
21.03.2014
Не забуду
© Copyright: Лилия Колесникова 2, 2018
Свидетельство о публикации №118031201366
Свидетельство о публикации №118031201366
Рецензии