Из августа в сентябрь... Лана Яснова

http://www.stihi.ru/2017/09/15/11196


Оригинал:


Ещё приветлив ветер пашенный,
ещё лоза утомлена,
и мнится лампой непогашенной
дневная белая луна…
Но что-то мечется, и мается,
и превращает нас в глупцов,
когда в России завершается
сезон засолки огурцов.
И клёны копят листья алые,
чтоб там, на рубеже разлук,
рукопожатья пятипалые
дарить, не различая рук,
и, опалённые, опальные,
краснеют с головы до пят.
И тополя пирамидальные,
как будто стражники, стоят.
И только ветер помнит, вроде бы,
в тот час, когда закат пунцов,
как пахло вишней и смородиной
в сезон засолки огурцов.


Переклад мовою Світлани Груздєвої:


Привітно грає вітер з нивами, 
та віти втомлені лози,
і лампою непогасимою
таїть вдень місяць - образи…
Щось метушиться в нас, пручається
і чуманіє напрямки,
коли на півдні вже кінчається
сезон солити огірки.
І листям клена щиро литися,
щоб там, на рубежі розлук,
рукостисканням поділитися,
не відрізняючи всіх рук,
і, опаленими,  опальними,
зачервоніти аж до п'ят…
Тополі вздовж пірамідальними,
неначе вартові, стоять.
Запам’ятав і вітер вродою
той час, коли зійшли зірки
і пахли вишня та смородина...
тоді солили огірки...