Сергiй Висiканцев Я потайки в очах твоiх втопивсь

Сергій Висіканцев «Я потайки в очах твоїх втопивсь …»
- переклад Володимира Туленка

Я потайки в очах твоїх втопивсь –
Як ніч вони, утомлені ще й досі,
Вони незрушно задивилися кудись,
І посміхались, як мені здалося.
 
До них гарячу я долоню притулив,
І стало соромно від погляду, до щему.
«Не зачіпай!» були слова твої,
І я допертав те, що треба, й що не треба.

Що погляд твій потрібен, зрозумів,
Бо в ньому небо зоряне бриніло,
У ньому блиском грала нам усім
Жіноча ніжність та жіноча сила.

*****

Сергей Высеканцев  «Я ЗАГЛЯНУЛ ТАЙКОМ...»

Я заглянул тайком в твои глаза –
В них ночь была и в них была усталость.
Они глядели неподвижно в небеса,
И улыбались. так мне показалось.

Я положил на них горячую ладонь –
Мне стало стыдно от пронзительного взгляда,
И ты шепнула ласково: «не тронь!»,
И понял я: мне ничего не надо.

Я понял вдруг: мне нужен этот взгляд,
В котором небо звёздное застыло,
В котором так доверчиво блестят
И нежность женская, и женственная сила.