Ти бачиш, як кружляе снiг... Галина Британ

Оригінал:

 
Ти бачиш, як кружляє сніг,
Такий пухнастий, загадковий…
Що кажеш? – Холодно тобі,
І до кісток промерзли ноги?
А потім, як прийде весна,
Підуть дощі, і літні зливи…
Що скажеш? – Знову щось не так?
Чому ж ти знову не щасливий?
«Намок до нитки, он, дивись!» -
Ти роздратовано шепочеш…
Намок? Всього лиш… Усміхнись,
Бо це лиш дощ, легенький дощик…
Ти знаєш, поки навкруги,
Ту ложку дьогтю ти шукаєш,
Біжать, спішать твої роки,
Їх не вернеш і не спіймаєш…
Шукай у всьому світлий блиск
Він подарує тобі крила,
Він скрізь, лиш тільки придивись,
У ньому є велика сила…
©Галина Британ. 04.01.2017


Переклад з української Світлани Груздєвої:


Ты видишь, как кружится снег,
Такой пушистый, из загадок?..
Что скажешь? – Холодно и мне,
Но миг прикосновенья сладок.
Потом же, как придёт весна,
Зальют дожди, крутые ливни…
Что скажешь? –  Людям не до сна!
Так почему ж ты несчастливый?!..
–До нитки вымок, глянь-ка вниз! –
Ты раздражённо шепчешь вроде…
Намок? Всего лишь...Улыбнись,
Ведь это только дождь природный…
И знай, что, если ты всегда
Лишь ложку дёгтя хочешь видеть, –
Бегут, спешат твои года,
Их не вернуть, копя обиды…
Ищи же светлый блеск всю жизнь,
Тебе наградой будут крылья.
Он всюду, только присмотрись, –
Ему дана большая сила.


Аватар Автора оригинала