Кв ти кохання

1)Зустрів тебе я як зацвіли квіти кохання і поспіли
Вони яскравим рожевим цвітом дуже ласкавим і теплим літом.
Я почувався дуже щасливим та упивався твоїм вродливим
Лицем, неначе чиста водиця,бо я юначе,а ти-дівиця.
                Приспів
Квіти  кохання-зів`яли ви.Ця ніч остання й знайте мальви:
Моя кохана вже не зі мною.Наче омана й йду туманною
Стежкою й вабить вона мене,а далі бавить щось неземне.
І опиняюсь на самоті та розчиняюсь я впустоті.

2) Ти дуже лагідна та яскрава- коса розплетена й золотава
Лягла наплечі тонкі твої і молоднечі думки мої
Десь попливли наче по морю й разом зустріли ми першу зорю,
Й рожеві мальви нам посміхались - так ми уперше і покохались.
                Приспів
3)Нам все здовалось,що ми єдині в цілому світі та берегині
Нашой любові -мальви рожеві не залишать тому москалеві,
Що за тобою ходить по п`ятах й ловить усмішку в твоїх устах.
 Та не залишать йому  надії,бо ти моя-в тобі мої мрії.
                Приспів
4)Ви зберігайте кохання щире,нехай всі знають,що Любомире
Свою Настуню справді кохає й що доля з нею нас повінчає.
Благаю,мальви,ви збережіть наше кохання й допоможіть.
Не дайте іншому розлучити мене з Настунею,-любов втратити.
                Приспів
5)Та у житті іноді буває:розум мовчить,-серце відчуває,
Що йдеш чужим ти шляхом й страждаєш,бо своє щастя часто минаєш.
Твоя любов справжньою не була й ти загубила гарного гуцула.
Й повз своєї долі  йшов випадково,де відчував би  себе чудово.
                Приспів
6)Мене кохала гарна циганка. Струнка,вродливая молодиця.
Дружина   старого Тюльпанка-і найвідоміша чарівниця.
Чому ж мені ти перша зустрілась?-Білява та вітряна дівиця.
В обіймах іншого загубилась двадцятирічная спокусниця.
                Приспів
7)А я юнак гарний та моторний,мені   лише двадцять три минуло.
Сором`язливий й дівчині вірний,але в моїм серці промайнуло
Довіра,ніжність,ласка й кохання,а залишилось лише страждання.
Й справжня любов моя лиха зазнала,коли від мене  стежку минала.


Я тобі казала,що кохаю я тебе.
В відповідь почула:не кохаєш  ти мене.
Вітер гомонів і я схвильована була:
Я тебе знайшла,як пізно я тебе знайшла.
Та я знаю:все одно зі мною будеш ти,
Бо чарівне зілля тебе буде тримати
Поруч,біля мене і ти її забудеш,
А любов мою тепер не обійдеш.


Наді мною гарне,мирне небо голубе.
Та для щастя що потрібно?-Поруч мати тебе.
За тобою в`яну,наче квітка по весні,
Ти прийди до мене,хоча б уві сні.
Ти не йдеш до мене,все не йдеш,любий, чому ж?
А мене чекає старий та нелюбий муж.
Я така нещасна,хоч вродлива молодиця,
Бо подружка моя-тая розлучниця.

8) Я не повернусь більше до тебе. Як би,Настуне, ти не благала.І дуже жаляче мені себе за те, що ти в мене відібрала.
Моє кохання щире,глибоке і за фатальну зустріч з тобою.
Ти ж моє лихо зеленооке,яке злилося зрадою й  журбою.

9)Пробач же Рада,моя любове й наше кохання з тобою тернове.
Не зміг розгледіти в тобі кохану й красуню-жінку немов писану.
І лише ти мене розуміла.-Бо дуже гаряче ти любила.
Але ж білявка мене звабила та моє серце нараз розбила.

10)Я розумію тебе Іванку,остерігався мене-циганку,
Бо твоє серце віддав ти іншій-на десять років мене молодшій.
Тебе пробачила я,мій любий. Чекає вдома мене нелюбий.
Та так життя іноді складається,як зовсім нам того не бажається.

11)Залишусь я з чоловіком своїм. А ти тепер станеш нечіїм.
Можез устрінеш ти ще кохання-а разом з ним біль,розчарування.
І пригадаєш колись мене,а  моє серце враз зранене
Буде з тобою поруч завжди та ти до мене не приїзди.

12) Я  залишусь   з моїм чоловіком,хоч він від мене старший  за віком.
Та буду з ним роки доживати,а ти не смій мене відбивати.
Своїм шляхом,любий,ти підеш,хоч ніколи мене не забудеш.
Та в мене совість чиста буде,а це в житті,мабудь,головне.


Рецензии