Часом вдається зустріти
Того, хто зіткан з любові.
В душах у них ростуть квіти –
Ці зустрічі не випадкові.
Трапляється, що зустрічаєш
Людину, огорнуту болем,
У вічі їй не зазираєш –
Фіалки там стеляться полем.
Колись вона мала нагоду
Співати на вулицях міста –
Тепер в неї інша свобода
І грунт у душі кам'янистий.
Її не лякає холодна
І, часом, самотня кімната.
Є скриня глибоководна,
Всередені грає соната.
Людей, що огорнуті болем,
Часто вдається зустріти:
Йдучи’ кам'янистим полем,
Крізь грунт прориваються квіти.
Квiти
© Copyright: Катерина Фесенко, 2018
Свидетельство о публикации №118031111452
Свидетельство о публикации №118031111452
Рецензии