лиш той щасливий... на укр. яз

Любонька
1
Своє життя тепер - у мене.
Чого ж бо, любий, ти хотів?
Вже розлюбив давно, напевне.
А я тебе... ще й поготів.
Кудись подінуться, небавом,
Удвох проведені літа'.
Кохання нашого заграви
Щезнуть в тумані забуття.

2
Були' ми ра'зом довги ро'ки.
Обом здавалось - назавжди'.
Тепер між нас - рови глибоки,
Згубились ніжності сліди.
Зовсім чужим здається голос,
Що вчора найріднішим був.
Я за любов твою боролась,
Та ти благань моїх не чув.

3
Тепер з тобою ми - на рівних,
Серця' бо скам"янілі - в нас.
Нема закоханих наївних,
Цілком їх вилікував час.
Та іноді душа страждає
Від тиску різних коливань.
Лиш той щасливий, хто кохає
Попри незді'йсненість бажань!


(авторська пісня) 28/02/18/
   


© Copyright: Любонька, 2018
Свидетельство о публикации №118031007101
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любонька
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Любонька