Відродження, потисни мою руку,
Торкнись чола, загострених думок ,
В руках зім’яла я квіткову хустку
І сонячних промінців ллє струмок.
Пробудження для серця неминуче,
І збереже ,як око, краєвид,
Розтане все ,що іноді так мучить,
Мандрівки пропонує переліт.
Так співи зранку навесні здивують,
Примарний сон хвилючий учора,
Змішати краски, руки розфарбують,
І в казку перетвориться комора.
В дродження
© Copyright: Юлия Языкова Степко, 2018
Свидетельство о публикации №118031011974
Свидетельство о публикации №118031011974
Рецензии