Збираю сяйво у долоні,
Ти чуєш, місяць, як тремтять
Мої слова та струмінь крові,
Та полум'я сивих багать.
Воно то згасне, то танцює
А може квилить, мов би птах.
Воно, мов темряву вартує,
Та розганяє темний страх.
А я, сред ночі причарован
У тихім місячнім раю.
Ще чути річки тихий гомін.
Що мов сопілка у раю.
Вона то плаче, то сміється,
А то покличе нас до танцю.
Вона із темрявою б'ється
Та подолає рано вранці.
Укриє степ туман росою,
А там сліди, що заблукали.
Гуляла дівчина босою,
Та щось, про легеня питала.
Сяйво у долонi
© Copyright: Александр Бирзула, 2018
Свидетельство о публикации №118030911219
Свидетельство о публикации №118030911219
Рецензии