Я дочекаюсь долю теплоти...
Від тебе,моя,-доленосна свічка.
Летіть до тебе. Вигоном іти.
Пливти...до коли висохне і річка...
Мого життя. А чи твого життя.
В тумані цім...я потайки блукаю.
І поглядом...зненацька,в небуття.
І окликом...до тебе,я звертаюсь.
Я дочекаюсь крихту. Цінну мить.
Що поцілунок,так багато значить.
І вартість...то безцінна,-що бринить...
У серці мому,-спогадом маячить.
(Понкратова.О.В.)
Я дочекаюсь долю теплоти
© Copyright: Лена Грама, 2018
Свидетельство о публикации №118030810921
Свидетельство о публикации №118030810921
Рецензии