Ми всi, не ангели!

           Ми  всі,  не  ангели!

Ми  всі,  не  ангели  і  зовсім  не  святії,
Несемо  свій  хрест  до  справжньої  мети.
І  ті  наші  наміри,  сподівання,  мрії,
Лиш  для  одного,  щоб  щастя  нам  знайти.

Чомусь  забули  всі  ми  про  своє  коріння,
Без  нього  не  можуть  вирости  плоди.
А  чи  стане  плодючим  і  наше  насіння,
Коли  не  буде  живильної  води?

Наша  матінка – Земля,  від  нас  і  страждає,
Погляньте  всюди,  скрізь,  лише  смітники.
Скажете  мені  і  в  інших  таке  буває,
Гляньте  в  Європу,  там  кругом  квітники.

Ліси  красиві  наші – легені  Планети,
Падають,  гниють,  без  доброї  руки.
А  ми  тільки  охаємо,  як  ті  поети,
На  ліси  злетілися  хижі  круки.

Та  й  наші  люди,  ніби  зовсім,  подуріли,
Погнались  нині  за  золотим  божком.
Деякі  спритники  вже  і  руки  нагріли,
Ведуть  країну  в  нікуди,  з  ватажком.

То  ж  схаменутися  час!  Я  прошу  вас,  люди!
Згадайте,  що  ми  всі,  лише  на  добро.
Якщо  так  далі  буде,  нас  чекає  всюди,
Без  води  цілющої,  пусте  відро.

Ми  всі,  не  ангели…

                07:05.07.03.2018.