Вибачте солдати

Вибачте, солдати, не поруч ваша мати,
Вночі дружин не обійняти,
За не домашнії  харчі,
Іноді за кризу хліба і води.
Як же сумують діточки,
Що так далеко їх батьки.
Обрали правильний ви шлях
Молюся  Богу я за Вас.
Скрапають сльози на папір,
Немає в світі таких слів,
Що подолають розпач,
Зраду, біль і гнів.
Що призупинять кулі свист,
Та рев гармат.
Накажуть зміям в бліндажах 
Не чіпать солдат.

Я посилаю співчуття,
Хто у війні веде життя,
Що не покинув рідну хату
Встигайте, люди, в погреби тікати.
Не думайте що ви забуті!
Та що я можу?
Лише погляди в екран до вас прикуті.
Ви не забуті, людьми ви не забуті!

Мудрим треба бути,
Щоб мирний час вернути.
Щоб хто війну почав –
Від болю заскавчав.
Хто війною багатіє –
Хай дихати не сміє!
Нехай рвуть звірі на шматки –
Хто міг, та не скінчив війни.
Горіть у пеклі війнотвори!
Ще не напилися ви крові?
Коли наситишся путлер-вампір?
Скрапають сльози на папір.


Лана Свет