Я виграю,ти чуєш?
Зможу я.
Мені не страшно,
Я давно вже не твоя.
Не стане погляд твій причиною для сліз,
Бо біль давно до рук моїх приріс.
Я не боюсь кордонів, однини
Бо все це,тільки в тебе в голові.
А знаєш,ти не вмієш пробачати,
І краще,взагалі тебе не знати.
Не знати твого жалю і твій сум ,
Які думки приходять на твій ум?
Та погляд твій : то чистий,то мутний
Скажи мені,ти мій,чи сам не свій?
Як довго ми ще гратимо в любов ,
І скільки раз поділиш ти на нуль
А таємниці і свої казки
Комусь ти іншому тепер будеш плести.
І інший хтось зіграє мою роль
Пробач , та ти давно не мій герой
І зможеш ти тепер свої думки ,
Мені сказати тільки увісні.
Казки
© Copyright: Вика Зеленская, 2018
Свидетельство о публикации №118030400863
Свидетельство о публикации №118030400863
Рецензии