Побути маленьким, хоч трошки,
Я так, мамо, іноді мрію:
Збирати у полі волошки
І мати на завтра надію.
Ти, мабуть, усе знаєш, мамо.
Скажи, де я втратив дитинство?
Життя перетворюю в драму,
До рота узяв синій "Вінстон".
Твоє молоко материнське
Успішно заміщую пивом.
Де, мамо, я втратив дитинство?
А разом із ним - віру в диво.
Душевне тепло замінили
Сніги і морози з Аляски.
Доросле життя ріже крила,
Я більше не вірю у казку.
В дитинстві залишились мрії,
Я виріс. Чи став я щасливим?
Є в мене вино і повії,
Я більше не вірю у диво.
Додав я у рості, матусю,
В душі ж залишився чутливим.
Тепер тільки рідше сміюся
І більше не вірю у диво.
24.01.2018
Диво
© Copyright: Николай Трохимчук, 2018
Свидетельство о публикации №118030206704
Свидетельство о публикации №118030206704
Рецензии
