Знову одна.знов розчарування.
І повний крах надій і планів.
Не збулось знову...крапля ця
остання.
Як починати путь з нуля по
новій?
Так розумію,що ніяк інакше.
Що зараз тут потрібна,бо
хворіють.
Але так тяжко...а може то на
краще...
Щасливою бути я не вмію.
Нема плеча,щоб спертися хоть
трішки.
Почуть-не бійся,адже я з тобою.
І знов сама...пустелею і пішки...
А може краще пливти за рікою?
Так боляче порою ранить слово.
А ти всміхаєшся,ховаєш свої
сльози....
І тільки мовить серце-зможу
знову...
Пройду сама і сніг і дощ і грози....
Знову одна
© Copyright: Кравченко Наталия, 2018
Свидетельство о публикации №118030108153
Свидетельство о публикации №118030108153
Рецензии