Морозно сонячний сонет!
Блукав весняним снігами,
Художник на роботу йшов,
І кожна гілка,
Кожен камінь,
Вітали майстра із теплом,
І у душі, щось надзвичайне,
Хоч навкруги самі сніги,
Тепло? Передчуття кохання?
А може відчуття весни?
Не так усе однак як взимку,
Блакитна синь не та в небес,
Лиш подивіться на хмаринку,
Пригод їй хочеться чудес!
Художник йшов не мов мольбертом,
А у душі вже зрів портрет,
Жінки – весни, що грає чистий
Морозно – сонячний сонет!
1.03.2018
Свидетельство о публикации №118030107296