Будь щаслива... Андрей Крамаренко

Оригінал:


Будь щаслива, моя нерозділена.
Нас двох не існує в реальності,
Може в мріях разом, чи у снах.
За межею кохання безкарності,
Манить блиск на твоїх устах...

Кличе дзвінко, як птах поривається,
Я в полоні оманливих дум,
Моє серце завжди сподівається,
Хоч в душі оселився сум.

І ти знаєш, я все обертаюся...
А сніжинки лягають в ряди,
Може всеж таки ти закохаєшся?
Та між нами ростуть лиш сліди...

Так я знаю про наші дороги,
Про життєві складні манівці
Вже мені не потрібні прологи,
Я вже знаю, що скажеш в кінці...

Будь щаслива, моя нерозділена
Нам по світу порізно йти,
Крізь глибини й життєві мілини,
Обіцяй собі щастя знайти.
© Андрей Крамаренко


Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:


Так будь счастливой ты сама, по крайности.
Подранками застынем, может, в снах
За гранью недозволенной зеркальности…
…Как манит отблеск на твоих устах…

И кличет звонко, птицей прорывается,
И весь в плену обманчивости дум…
Как неуёмно сердце трепыхается,
Храня в душе – догадки наобум…

Не знаю я, в Москве ли или в Люберцах –
Снежинки тихо лепятся в ряды…
А может, милая, ты всё же влюбишься?
Меж нами остаются лишь следы…

Проблемы ощущаю я дорожные,
Окольные пути – все на лице...
Давно уже прологи осторожные
Излишни: я предвижу всё в конце…

Будь счастлива, моя ты безраздельная:
Нам разными путями в свет идти…
Сквозь глубину и мель останься цельною
И счастье обещай своё найти.