Снег падал тихо и ровно,
В тумане тонули огни.
Звон дальний стоял так спокойно
В неловкой и странной тиши.
Мы вместе шли, не говорили,
Заснежена вся ты была.
Снежинки играли, кружили
Над грустью тихого лба.
И люди вокруг проплывали
И таяли, будто во сне.
Мы шли и цели не знали
В заснеженной тишине.
Максим Рильський – Сніг падав безшелесно й рівно…
Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.
Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.
І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, —
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.
Снег падал тихо и ровно М. Рыльский
© Copyright: Ксения Киселёва, 2018
Свидетельство о публикации №118022711190
Свидетельство о публикации №118022711190
Рецензии