Там куди лише можна сягнуть
Тільки поглядом випадковим,
Зустрічається неба блакить
З бірюзовістю моря чудовим.
Море різне буває всі дні,
Ніжно якось так приголубить.
У обійми всього забере
Та утомлену душу розбудить.
І відчуєш спорідненість з ним,
Мов би то, добрий знайомий.
Відкриваєш всього лиш йому
Наодинці зі світом та морем.
Віддаєш йому все, що було,
Очищаючись в водах прозорих.
Забере з собою все й понесе
У безмежні свої простори.
Інколи, як то, щось там найде,
То покаже і свій ще, характер.
Хвиля хвилю на берег несе,
Та бурхливим стає, мов реактор.
В допомогу ще й вітер бере ,
Наступаючи в берег уперто.
Не впускає до себе, бо є
Норовистим в той час, це відверто.
А в цілому, то море завжди
Раде нашому з ним спілкуванню.
І як часто готові ще ми,
То залежно від всього бажання.
На морi
© Copyright: Юра Прокопенко, 2018
Свидетельство о публикации №118022609110
Свидетельство о публикации №118022609110
Рецензии