Ursus tyrannus - на украинском языке

Дах. Ніч.
Птах сич.
Злий вий.
Живий?
Зойк «Няв».
Хто ж знав,
скажи?
Біжи!

Біжи-но, ведмедику, реви-но, ведмедику, бійся!
Clavus in lingua**, цей заєць заплаканий — ти!
Коли ти ведмедик, маленький ведмедик не звідси,
тебе не врятують батьки чи то старші брати.

Весь світ — біль. Чорт!
Some still stay bold***.
Крізь плинь,
як минь:
крок — в тінь.
Амінь.

Ховайся, ведмедику, тихіше, ведмедику, швидше!
Здригайся, ведмедику, дихання в лапі тримай.
І жодного шелесту, ты ж не ведмедик, а миша…
Сиди-но, ведмедик, та подумки пісеньку грай.

Ти зріс.
Девіз:
твій біль —
ваніль.
(Або ж інжир.)
Гарчи, біжи!

Біжи-но, ведмедику, жени цих недоумків в панцир.
Не помста, а праведність: досить знущатися їм.
Без будь-яких поступок, — ну, тобто, такі самі шанси.
Жени вже тих покидьків, кричи: «Як зупинитесь — з’їм!»

Йде час.
Твій бас —
як струс.
Твій блюз
добро несе
«lo que soy se».****

То ж тішся, ведмедик. Як настрій бринить, посміхайся.
Можливо, на старості з щемом згадаєш цю мить.
Що можеш — бери, та, якщо не шкода — поступайся.
Будь певний, ведмедику, ти — справжній дорослий ведмідь.

* лат. «ведмідь-тиран», гра слів від «usus tyrannus» («звичай-тиран», вираз Публія Овідія Назона);
** (лат.) «рот на замку»;
*** (англ.) дехто ще залишається хоробрим;
**** (ісп.) «те, чим я є».

9, 12 лютого 2018 р.