Я буду берегом тво1м...
Я буду берегом твоїм,
А ти – наснагою-водою.
Тепер навіки ти зі мною,
Ми з’єднані буттям одним.
Чарівний місяць - срібна ніч,
Незмога спати в ній прибою,
Ми станем ближчими з тобою
В тумані сивім віч-на-віч.
Лиш мить - відпущені нам дні,
Та почуття межі не мають,
І берег хвилі пригортають,
Де сяють маяків вогні.
Земля і море – вдвох вони -
Незриме в вічності єднання
Святими узами кохання...
І незбагненність таїни...
Антоніна Грипа
ОРИГИНАЛ СТИХА:
Я БУДУ БЕРЕГОМ ТВОИМ...
Я буду берегом твоим
Тебя же нареку водой.
Теперь ты на века со мной,
И наш союз неразделим.
Взойдя, кудесница-луна,
Разбудит дремлющий прибой,
И станем ближе мы с тобой,
И спрячет нас седой туман.
Как миг, отпущенные дни,
Но нет у чувств вершин и дна,
И катит к берегу волна -
Туда, где маяков огни.
Граница моря и земли -
Невидимая нить крепка,
Соединяет на века -
Святыми узами любви.
** ** ** **
Виктор Семенюк
Свидетельство о публикации №118022605194