Лоцманское - другу на день рождения. - укр

Лоцманське (товаришеві на день народження)

*Подстрочник - ниже.

Вітер тисне на праву вилицю,
на капелюх лоцмана,
інколи роєм водяних кульок
атакує очі, обличчя, одяг.
Приємно відчувати, як ніс корабля
під ногами подеколи хоче стати дибки,
але велич і сила тяжіння вгамовує,
одразу вгамовує нервового дурня.

Шубовсь! Шубовсь! Шубовсь! -
рахують самі себе хвилі.
Над ними від річкового простору
надходять живі йодові пахощі
мертвих водоростей і мушлів.
Це почало звужуватися русло,
відчутно наближаючи береги.

Тут майже завжди побачиш
правобережного дідугана
в човні між корчами.
Завжди йому трохи заздрю
і не заздрю сомам в його ямі.

О! – ось і наша з Юрком
глиняна круча, на якій він колись
видряпав за хвилину чи дві
пронизливий напис, адресований
двом нашим недовгим подругам -
«щасливої дороги!» -
велетенськими літерами,
щоб було довго видко їм
з туристичного теплоходу,
який повільно увозив подруг
в інші таємничі світи.

Ех, от було б диво,
якби той напис зберігся!

14.02.2018

Подстрочник

Ветер давит на правую скулу,
на шляпу лоцмана,
иногда роем водяных шариков
атакует глаза, лицо, одежду.
Приятно ощущать, как нос корабля
под ногами время от времени хочет вздыбиться,
но величие и сила тяготения утихомиривает,
сразу же утихомиривает нервного дурня.

Шарах! Шарах! Шарах! -
считают сами себя волны..
Над ними из речного простора
приходят живые йодистые запахи
мертвых водорослей и ракушек.
Это начало суживаться русло,
ощутимо приближая берега.

Тут почти всегда увидишь
правобережного деда
в челне между корягами
Всегда ему немного завидую
и не завидую сомам в его яме.

О! – вот и наша с Юркой
глиняная круча, на которой он когда-то
прочертил за минуту или две
пронзительную надпись, адресованную
двум нашим недолгим подругам -
«счастливой дороги!» -
великанскими буквами,
чтобы было долго видно им
с туристического теплохода,
медленно уносящего подруг
в иные таинственные миры.

Эх, вот было б диво,
если бы та надпись сохранилась!